Мені вже...

Мені вже 40... Не мала :(
хоч дуже лячно іноді буває,
що вчиниш щось не те і не тоді,
а в голові ще юній вітерець гуляє.
Вже 40.. це статечно вже, чи ні?
Пора спинити рух, гуляючи поволі?
Чи можна бігти по ранкових росах, босоніж,
задерши сукню оголивши ноги?
..і вечорами мріяти про тебе...
вглядаючись в засіяне зорями небо...
...жадати ласки..й насолоди...
у літній вечір прохолодний...
Вже 40років промайнуло...
а все здається нещодавно було.
І тільки погляд на дорослі діти
говорить що з життям ми квити.

Р.S.
Це ж треба стільки літ прожити,
щоб розібратись у собі і зрозуміти,
Чому не часто я кохала?
Невже так бракувало пядестала?
(ой ні, не згадуйте той анекдот,
де Тимошенко біля пядестала бере в ***)
Присутність розуму у чоловічій статі
і гумору хоч трішки почуття
уже виводть чоловіка в кандидати
його вже можна починать кохати:)Мені вже...